Для багатьох саме перший онсен стає одним із тих моментів, після яких Японія запам’ятовується зовсім інакше. Гаряча природна вода, тиша, гори або сад навколо — і нікуди не потрібно поспішати.

Але є нюанс: традиційний японський онсен працює зовсім не так, як звичний нам басейн або SPA.

У більшості громадських онсенів чоловічі та жіночі зони розділені, а купаються без одягу та без купальників. Речі залишають у роздягальні. Якщо такий формат викликає дискомфорт, у багатьох рьоканах є приватні ванни — kashikiri onsen — або номери з власним онсеном.

Найважливіше правило: спочатку миємося — потім заходимо у воду.

Біля басейнів є окрема зона з маленькими стільчиками, душем, шампунем та милом. Потрібно ретельно вимитися і змити всю піну. Вода онсену призначена для відпочинку, а не для миття.

Маленький рушник можна взяти із собою, але опускати його у воду не можна. Його залишають на бортику або, як часто роблять японці, кладуть на голову. Довге волосся також потрібно зібрати, щоб воно не торкалося води.

В онсені не плавають, не стрибають у воду і намагаються не розмовляти голосно. Телефон та камеру краще залишити в роздягальні — це приватний простір.

Окрема тема — татуювання. Історично багато японських лазень їх забороняли. Сьогодні правила поступово змінюються: одні онсени дозволяють татуювання, інші просять закрити невеликі спеціальним пластиром, а деякі все ще не допускають відвідувачів із татуюваннями. Тому перевірити політику конкретного місця краще до приїзду.

І не намагайтеся сидіти в дуже гарячій воді надто довго. Онсен — не випробування на витривалість. Зайдіть ненадовго, відпочиньте, попийте води та поверніться, якщо захочеться.

Особливо атмосферні ротенбуро — відкриті ванни просто неба. Восени навколо може бути червоне листя, взимку — сніг, а в гірських рьоканах зранку над водою підіймається пара.

Саме тоді розумієш, чому онсен у Японії — це не додаткова процедура в готелі, а окрема частина подорожі.